Фактор раптовості, як феномен «чорного лебедя», у вигляді епідемії коронавіруса, увірвався в суспільство. За короткий термін спалах нової хвороби вийшов на перші шпальти новин, посіявши паніку і страх. Змінюються плани, падають фондові ринки, напружуються аналітики й політики, намагаючись зрозуміти, чи надовго біда, як буде розвиватися економіка, скільки людей захворіє і скільки помре?

Хоча новий вірус, який уже отримав назву COVID-19 – не найнебезпечніша хвороба у світі, віруючим все ж необхідно визначитися, що робити і як себе вести.

Християнам, в ці дні, не варто проявляти байдужість через переживання людей, прикриваючись Божим захистом або особливою вибраністю. Церква існує не в глушині лісу, а в середовищі свого суспільства, спільно з іншими проходячи нещастя, діючи з вірою, любов’ю і співчуттям.

Два приклади мені показують діаметральні позиції, які можуть мати віруючі: негативний і позитивний.

Перший – в діях віруючою з однієї південнокорейської секти, яка через глупоту стала розносником коронавіруса у своїй країні, поклавши динаміку для національної епідемії. Другий – в діях каппадокийского архієпископа Василія Великого, який крім духовної роботи зайнявся і соціальною, створивши перше в церковній історії містечко для милосердя, де дбали про хворих і тих, що помирали.

Церква завжди має можливість обрати найкраще і вічне, коли приходять страждання. Ось чому треба для себе вирішити, що християнські структури (церкви та різні служіння) і їх віруючі можуть зробити в питанні протидії прийдешній пандемії коронавіруса?

1. Боротися зі страхом.

Паніка робить набагато більше зла, ніж будь-який вірус! Пам’ятайте слова Христа, що: “люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ…,” (Лук.21: 26). Ця поразка не від самих лих, а від очікування їх! Тому важливо стверджувати людей в справжній вірі в Бога та остуджувати запалені жахом уми. Страх не повинен бути нашим мотиватором!

2. Несіть людям правильну інформацію і говорите правду

Деякі заквашені конспірологічними теоріями, а в голові у них – інформаційний сумбур. Страх і глупота – часто від невідання. Ось чому Христос говорив: «пізнаєте правду, і правда визволить вас» (Іван.8: 32).

Я вважаю, що без накручування страху, церква покликана говорити з людьми прямо і допомагати їм зрозуміти правду про вірус. Навчіть їх базовим рекомендаціям, як захиститися, і можливо, комусь це врятує життя. Нагадайте їм, як частіше мити руки; як постаратися захищатися від вірусу; розкажіть про правильну поведінку в разі зараження й інші «основи». Розсудливість – на 50% вже успіх в цій битві.

3. Дійте наперед.

Встережіть людей, що мають симптоми зараження або побували в спілкуванні з хворими не ризикувати іншими. Нехай краще вони візьмуть паузу, щоб не заражати оточуючих.

Встановіть в церкві спреї з розчином для обробки рук.

Закупіть та роздавайте маски тим, хто боїться заразитися під час богослужіння.

Якісно обробляйте приміщення. Можливо, великі церкви могли б використовувати тепловізори.

Постарайтеся обговорити з фахівцями набір рекомендацій, які може здійснити церква. Враховуйте не тільки питання здоров’я людей, а й проведення церковної діяльності й можливості змін її фінансового забезпечення.

Також зверніть свої зусилля в область милосердя та благодійності. Допоможіть тим, кому можете, щоб вони простіше проходили цю ситуацію (харчування, лікування, маски та інше).

4. Слідкуйте за оголошеннями державних служб

Майже у всіх країнах державні структури вводять серйозні обмеження. Це стосується карантину й особливо проведення масових заходів і подорожей. Краще заздалегідь знати про виникаючі заборони, щоб намічені конференції або заходи не скасовувати в останній момент. Але при цьому перевіряйте інформацію, іноді вона буває помилковою або невірно зрозумілої.

5. Створюйте мережу онлайн

Якщо регіон охоплений сильним рівнем епідемії й з різних причин спілкування християн кількісно зменшується в церкві, то своєчасно підтримуйте своїх прихожан через інтернет. Давайте людям можливість бути з вами на зв’язку, отримувати проповіді й під час вимушеного «усамітнення». Ці та подібні рішення можуть бути при найскладніших обмеженнях.

6. Не звинувачуйте хворих

Як відомо, в середньовіччі великі нещастя посилювали прагнення людей знайти їх невидимих винуватців. Явище, що отримало стійку назву, живе і нині: «полювання на відьом».

Не повторюйте помилки середньовіччя, не ганьбіться! Не треба пояснювати епідемію гріхами окремих людей, народів або релігій. Краще проявіть любов і співчуття до тих, хто хворий чи інакше постраждав від епідемії.

7. Моліться

Сьогодні у суспільства немає відповідей на ці запитання. Цілком можливо, що скоро все припинитися, а пізніше з’являться методи лікування. А може навпаки, країни вступають в нову епоху боротьби з незвіданою хворобою, і криза атакує нас з усіх боків. У всіх вчених є широкий діапазон різних версій.

Християни ж, визнаючи невизначеність, все одно залишаються на вузькому шляху проходження за Христом, котрий сказав, що треба молитися завжди та не занепадати духом (Лук.18: 1)

Можна замінити всіх людей і їхні методи лікування і захисту, але молитву не замінити нічим! Вона показує нашу християнську відповідальність.

Моліться про здорових і хворих, про свою країну і державах, які переживають епідемію. Ходатайствуйте про мудрість для чиновників і лікарів. Молитовно протидійте страху і всім силам, що його породжують. Нехай цей час стане шансом для тих, хто не знає Бога, побачити крихкість земного життя і в смиренні знайти порятунок у Христі.

Не коронуйте коронавірус. Залишайтеся вірні Царю царів!

Денис Подорожний