«Тюрма», «Колонія», «Зона» – всі ці слова несуть в собі прозивний зміст. Людям важко повірити в те, що з місця позбавлення волі може вийти «нова» людина. Така, що навчилася поважати суспільство, стала працьовитим і законослухняним громадянином, глибоко усвідомлює відповідальність за своє і життя інших людей. З малою вірогідністю хтось радісно чекає звільнення чергового злочинця з в’язниці. Нерідко люди, особливо відповідні структури, дивляться на звільненого як на чергову проблему і … чекають, коли той знову «загуде на повну котушку», щоб заховати його ще на один термін і позбутися від нього. Рідні також не знають, чого очікувати від звільненого родича.

Хто їх чекає? Кому потрібні ці люди зі складною долею і важким характером? Сьогодні не багато хто погоджується служити ув’язненим. Адже доведеться зіткнутися з їх нелегким минулим, не з однією помилкою під час адаптації після звільнення, зі складнощами відновлення документів та іншим. Все це дуже невигідно з людської точки зору. Але якщо спробувати подивитися крізь призму Божих цінностей? Тоді результатом служіння ув’язненим можна побачити змінені Христом життя, повні Його благодаті і, без перебільшення, неймовірних чудес, які міг зробити тільки великий і могутній Бог.

Під час моєї останньої робочої поїздки я зустрівся саме з такими людьми. Я мав можливість відвідати команду служителів місії «Євангельське милосердя «Слово життя» в Хмельницькій області. Давно не приїжджав туди, тому радісно було побачити старих друзів. Кожен з них відсидів не один термін, а сьогодні несе служіння в тюрмах. Приємно було познайомитися і з новими служителями. Здорово, коли команди служителів збільшуються! Хочу висловити подяку пастору церкви «Зоря життя» Ростиславу Кудіну, а також його помічникам Ігорю Денисову, Володимиру Баклай, Ігорю Степенскому і всій команді капеланів за любов і турботу про ув’язнених, яким вони служать. Слава Богу, що є люди з такими відкритими серцями. Хлопці відвідують в’язниці області, займаються адаптаційною і реабілітаційною роботою. Завдяки їм церкви наповнюються людьми, кому багато прощено, і хто згодом багато любить.

Ми провели робочу зустріч, обговорили перспективи подальшої роботи і допомоги один одному в служінні. Вдалося відвідати одну з колоній максимального рівня безпеки. Там перебувають ув’язнені, які вчинили вже навіть не четвертий злочин. У народі їх називають рецидивістами. Ця зона називається «Замкова», тому що знаходиться в колишньому монастирі і зовні виглядає як старовинний замок.

За час служіння в місії «Євангельське милосердя «Слово життя» я познайомився з багатьма людьми, чиї долі були змінені і відновлені чудесним чином. Є чоловіки, які потрапили в колонію запеклими злочинцями, а вийшли цілком нормальними і хорошими людьми. І не з тієї причини, що з ними попрацювала «система» – адже вона не змінює серця, а навпаки, робить жорстокими, а тому, що Бог торкнувся їхніх сердець Своєю любов’ю. Вся суть в тому, що той, хто зустрівся з Божою любов’ю, вже ніколи не зможе залишитися колишнім і легко повернутися до старого життя.

 

 

 

Сергій Казьменко, 

помічник єпископа місії «Євангельське милосердя «Слово життя»