У 46 вірші першого розділу Євангелія від Іоанна описаний короткий діалог Нафанаїла і Пилипа про Христа: «І сказав йому Нафанаїл: з Назарета може бути що добре? Пилип йому каже: Прийди та подивися». Мені дуже часто задають подібні питання. Наприклад: «Навіщо ви йдете до цих кримінальних злочинців? Хто може їх виправити? Там одне зло, як може щось добре з цього вийти?». Моя відповідь завжди проста: підіть і подивіться.

Сьогодні у всіх колоніях України проповідується Євангеліє, люди приходять до Бога, пізнають істину. Розвиваються церкви з повноцінним служінням, де відбувається те, у що людям важко повірити: змінюються життя, характери, долі тих, хто колись оступився. Неймовірно, але в колоніях є люди з оновленим життям і чистими серцями! Бог діє, адже для Нього немає ні парканів, ні ґрат – Він йде туди, де є біль і бажання людини змінитися. Як би дивно це не звучало, але Він там з ув’язненими двадцять чотири години на добу. Про це і сказано в Матвія 25:36: «у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене».

В кінці травня із служінням Місії «Євангельське милосердя «Слово життя» із Запоріжжя ми відвідали дві колонії середнього рівня безпеки в Запорізькій області – колонію №101 в селищі Каменськ і Оріховську колонію № 88. Крім цих колоній брати також відвідують два слідчих ізолятори. Планують розпочати служіння в ще одній колонії Запорізької області. Є те, що тягне їх туди, і я думаю – це величезна любов і співчуття до людей. Співчуття в тому, що всі ці ув’язнені обмануті дияволом і страждають, адже відділені від Бога, а значить від Його спасіння і милості. З цієї причини команда з братів і сестер Запорізької області служать ув’язненим, адже у них є, що дати цим людям. Щотижня збираються церкви, куди може прийти будь-яка людина, там проходять богослужіння, де присутні вчаться істин Писання, як ходити з Богом, прощати, не відповідати злом на зло. У спілкуванні після зборів кожен може отримати відповіді на свої питання, поділитися сокровенним в особистому спілкуванні зі служителем. Багато в’язнів, наприклад, нерідко ставлять запитання про те, що робити після звільнення? Адже майже у кожного зруйновані зв’язки з близькими, деякі самотні, багатьох просто покинули. Для вирішення цієї потреби служителі бажають придбати будинок для створення адаптаційного центру. Не буде зайвою і наша молитовна підтримка в здійсненні цього проекту.

Після ми чудово поспілкувалися зі служителями, які відвідують ці колонії. Поділилися своїми враженнями, переживаннями від поїздки, планами. У майбутньому вони хочуть почати Біблійні школи в колоніях, і в рамках Місії займатися профілактикою суїциду, агресії, содомії – адже це хороша можливість принести Євангеліє в певні кола засуджених, необізнаних Бога.

Радує, що працівники адміністрації колонії дуже позитивно відгукуються про роботу Місії, і свідчать про помітні позитивні зміни в поведінці ув’язнених, які відвідують збори церкви. Це надихає адміністрацію і надалі співпрацювати з нами.

Бог великий і Він дуже любить ув’язнених, незалежно від злочинів, які вони вчинили. Його благодать може змінити будь-яку долю, і це стає очевидним, коли бачиш очі тих, кого вже торкнувся Бог.

 

Сергій Казьменко, помічник єпископа Місії «Євангельське милосердя «Слово життя» для прес-служби «Слово життя. Україна»